У Кіровоградській області виявлено 3
види флори, що занесені до Європейського Червоного списку і 29 рослин – до
Червоної книги України. 5 видів ссавців, 10 видів птахів та 8 видів комах, які
занесені до Європейського Червоного списку тварин, знаходяться під загрозою
зникнення. 114 видів хребетних тварин Кіровоградщини перебувають в Червоній
книзі України.
Серед них:
Бурсук мешкає в
урочищах «Пушкове» і «Лещівка». Надмірне полювання і браконьєрство призвели до
зменшення чисельності цього виду майже в 6 разів. Живе він в байрачних лісах,
балках, ярах і живиться плодами, ягодами, бульбами, гризунами, рибою.
Жук-олень один із найбільших жуків
нашої фауни – довжина самця 83
мм , самки менші – 45 мм . Живе в лісах, парках. Свою назву він
одержав за подібність форми верхніх щелеп до рогів оленя. Чисельність жуків з
року в рік зменшується тому, що скоротилися площі дубових масивів. У нас його
знайдено в урочищі «Голоче».
Елегантний метелик, розмах крил до 70 мм ., їх тло кремове. Краї
крил з чорною смугою. Це – подалірій.
Зустрічається він в урочищі «Лещівка». Метелик названо імям лікаря Подалірія,
брата Махаона. Чисельність його скорочується, тому в Червоній книзі вид
віднесено до категорії ІІ – «вразливий».
Махаон. Його віднесено до роду
справжніх кавалерів, що вирізняються особливою красою. Мешкає махаон на луках,
галявинах, узліссях, на городах. Карл Лінней назвав метелика на честь лікаря
Махаона. Вид віднесений до ІІ категорії – «вразливий». Зберігають і охороняють
його лісничі в заказнику «Голоче».
Бражник
мертва голова. Великий метелик, розмах його крил сягає 135 мм . З цим метеликом пов’язано багато забобонів. Його поява мала віщувати нещастя
або смерть, пасічники ненавиділи його. Зловісне ім’я – родове, що походить від назви річки в царстві
мертвих. Зимує метелик в далекій Африці, а у нас зустрічається на полях,
городах, ярах, садах. Хімічна обробка картоплі негативно вплинула на його
чисельність і йому надано ІІІ категорію – «рідкісний». Водиться в урочищі
«Голоче».
Сатурнія
мала, павиноочка мала з розмахом крил 50-70мм. Мешкає в лісах, чагарниках,
заростях. Причина зміни чисельності – розорювання степів, знищення чагарників,
застосування пестицидів. В Червоній книзі України метелику надано категорію ІІІ
– «рідкісний вид». У нас зустрічається в урочищі «Лещівка».
Видра. Водиться в плавнях річок, веде напівводяний спосіб
життя, активна переважно вночі. Споживає рибу, молюсків, комах, птахів.
Ненормоване полювання та погіршення економічних умов призвели до поступового
зменшення цього цікавого і симпатичного
виду. Знайшла притулок видра в ландшафтному заказнику «Там, де Ятрань
круто в’ється».
Руда лісова мурашка водиться в заказнику «Голоче».
Горностай – найменший хижий звір. Довжина тіла 30 см ., маса – 250 гр. Він
має красиве хутро, що і губить його. Бачили його в дворах урочищах «Лещівка» і
«Пушкове», а взято під охорону в «Голоче».
Горицвіт весняний житель «Голочого». Прикрашає
галявини, узлісся.
Лілія
лісова – одна з красунь лісової флори. Її ще називають «лісові дзвіночки»,
«царські кучері». Поширення цієї декоративної і лікарської рослини скорочується
через витоптування і випасання лісів та узлісь. Зустрічається в балці лісового
урочища «Пушкове».
Тюльпан
дібровний – рідкісний вид, відноситься до ІІІ категорії. Росте в листяних лісах. Ця
квітка прийшла до нас з Персії в 1559 році під назвою тюрбан (головний убір).
За легендою, людське щастя ховалося у бутоні тюльпана, і лише сміх хлопчика
зумів його розкрити. Виявилося, що радісний дитячий сміх – це і є щастя!
Тюльпан – чудова весняна квітка «Голочого».